November 21, 2013
Ну що, здавалось би, слова?
Поезія, як сила волі,
Помножена на 42.
На унітазі, як в неволі,
Як зламаний комбайн у полі
Я до світання просиджу,
і же-не-ма,
і спа-се-жу...
Немає кращого задою
і передою теж нема.
Дві іпостасії гобоя -
моя одвічная тюрма.

І що здавалося б слова?
А ви сиділи і мовчали,
Вони сміються наді мною,
Немов лопатою тупою
Покохана в саду трава.

І кажуть всі: Вставай до бою!
Від тебе кращого нема.
Піднялись заспані ковбої,
А біля них лежить зима.
І що здавалося б слова?