ПРИПІДНАДПУНКТУАТИВНИЙ

А ми сьогодні с сином вчора 
Зробили знову самоліт.
Його підкинули угору
А він візьми, та й упадіт.

Хотілось у твоїм саду
Траву лопатою кохати,
Як сонце сяде – підем в хату
Зайдем, побачимо – не в ту.

Один лиш песик волохатий
В німецьку грається лапту.
Виконуй заповідь просту:
Фарбуй перила на мосту.
Ніякий щоб туди педрило
Встромить не міг свою цноту.

Поглянь – он движецця трамвай
Застояний в калюжі спомин.
Зайшовши в кухоль наливай,
Додай кориці й цинамону.
В засніжений зимою комин
Кричи: «Мершій! Давай-давай!».

Ще й на середину рядка
Постав двокрапку, крапку й кому,
Щоб жінка вибігла прудка
Й спитала: «Тут давати кому?»
Я б їй у пазуху напхав
Жмут потойбічної соломи.
Крапка.
Кома,
Стосунків смуток, світу жаль.
Озброївся – тоді кинжаль!