неділю, 18 січня 2015 р.

* * *

Пройдисвіт визирнув вночі,
Продер на тьму незрячі очі,
А потім випростав охоче
Ніг зачекиздрених в плащі
Зелені ягоди лоскочі.

Пройдисвіт виліз серед ночі,
Пішов нужду справлять в кущі.

* * *

Ходив по світу, сіяв зерна,
Лизав зеленій кропиві, та поцілунки медові
Залишив на поверхні терну.

* * *

Буває таке: заварю я гаряче, закину яєчко і їм.
Буває таке: що тобі хтось пробаче,
Побачиш - пробачиш і їм.
Буває читаєш вірша як у Мамчич,
Порівнюєш з віршем своїм.
Спочатку пробачиш, а потім - побачиш,
Та й думаєш: не відповім.

Буває у шлунок собі не втокмачиш,
Та й ділишся з другом своїм.
Буває, що друга не тільки не бачиш,
А навіть й не ділишся з ним.

* * *

Дивіться - дерева. З'явились дерева,
З'явилась в деревах моя Королева,
Така, що навколо всі люди здригнулись,
В аптеках, заправках, та сутінках вулиць.
Як хмара, що зливою в городі Лева
Побила коріння - прудка та сталева
І стала повз поруч товста та підзвітна,
Яскрава, вагітна, зелена, тендітна.
Моя Королево! - твої карі очі
Та чорнії брови напрочуд дівочі!

* * *

Будинків більше, ніж було:
Порожніх, нових, вайлуватих.
Заходь у них, сідай у хату,
Протри знебарвлене чоло.
Зови собак своїх німих,
Гладких, принадливо-кудлатих,

Нехай залучаться до столу -
У них хазяїна нема.
Вони просплаться і по колу
Сплетуться в любощах простих -
Прямих цитатах марнослів'я.
Сухих горіхів закрома:
Кешью, фісташки зокрема.

ПРО БУДІВНИКІВ ФОРТЕЦІ АБУЛІ

Носили їм їсти - вони будували.
Носили їм пити - вони будували.
Носили їм жити - таке збудували,
Що можна і жити, і можна кохати,
І їжу варити, і ще будувати.

І пісня - не пісня, і після - не після,
І жито - не жито. І все, що приніс я
Для того, щоб жити, та ще й будувати,
Коханих кохати. Усе помістилось,
Що нічого мати.

І Їжу варити, і дім будувати,
І їсти місити, коханих кохати.

З ЗІРОЧКАМИ

Як часто туристи бувають корисні?
Поправка на вітер: бувають корисні!
Ребристі, гладенькі, для плідного смислу,
Як в хаті обценьки в лещата затислі.
Як ніжність хірурга, що вища за пояс,
Сліди деміурга, що швидші за поїзд.
Червона туристи, зелені туристи.
Бувають, бувають. Гладенькі, ребристі.

Бувають туристи, бувають гандони -
Сміття розкидають в красивому місті
Порожні баклажки, діряві піддони.
Ребристі, гладенькі, зелені, червоні...
І кожного разу на новому місці!

Погані туристи - діряві гандони.
А ще є хороші - пляшки підбирають,
Піддони не смітять, пляшки підбирають.
Зелені, червоні, ребристі, гладенькі.
Великі туристи. Червоні маленькі.