Рила, копала. Руками, роками
З септика до септика підземні ходи.
Скептики казали: "Ходи-но сюди
Присядь-бо на призьбу, чи може на камінь..."
Вонажбо Варило, Наливій Води
Сміялись над нею. Танам Недосміху
Кохав її тайно в середоутіху.
Це тільки початок. Спрямований збочин.
Умиснозагравок. Аж світяться очі.
Як років зачаток стоїть серед ночі.
Копала Тарила тріщала бруківка.
Любили та мили молотку-снодівку.
Прала роками, брала руками,
Та довго питала: «А що буде з нами?»
З септику до септику
Прилеж в мені, скептику.
Немає коментарів:
Дописати коментар