October 8, 2013
Поки горе огень – посможемо горешки!
Підкидаймо дровів – най будуть головешки!
Понаїмо їди, понап’ємо компіту –
Іди, лягай, сиди, добіж до туаліту!
Створімо повний цикл, замкнімо його відразу
У річку бойову уцукровіть його –
Руками із ногей відтягує заназу
Звитяги до грудей – твого вологого!
Як парість виноградної слізи
Спіткайте ногу –
Як парність винахідної кози
Сплекайте Богу –
Полліть пір’ям, черствіше від різьби
Вона не буде.
Вбірно і злинянно,
Буянно і глинянно
Нехай вона ніразу збуджить вам,
Хоч і живе ненайнепорноттям.
Ненай от вчать оці вірші ті діти навісні,
З дітьми своїми на руках сидьми.
Самі писали їх ногами до пітьми,
Без попуску огню.
Нехай самі їх вчать,
Покращуючи ню!