November 4, 2013
* * *
Коли уже дійде до каяття
Оце припідзманіжене диття?
Споназнечівлене завзяття.
Кидай мершій диван в багаття -
Нехай нам зорі засвітять
Ті, що внутрі його горять.
Я що там думаю - сплануємо цей день!
Нехай ні дощ, ні слива
Не спинить нас у плануванні сім.
Стверділу довжину,як жінка незрадлива
Діли на п'ять, помножене не сім.

І ще один куплет:
Нехай ні борщ, ні злива?
Ранкове калампуцало в живіт...
Ніщо не спинить вас,
Як жінка не цнотлива
у тіло втілює тілесну самохітттть*

Здавалось би і трьох би "т" хватило,
Та спіймате життя в руках твоїх твердить
Хтось ходить там і дивиться несміло
То Літо ходить, ключики просить.

До ти який рядок мені собі згадав?
Про літній виноград, як ти його зглитав
Про сіре пиво, втрачене кохання,
Забутий дощ вчорашній, не останній.
То примхи осені, то - оттаке життя,
То лірика інтимного взутття.
Подивимось, чи є у нас прокладки -
бо в нас вірші, як місячні ідуть,
То починаються абияк, то на блядки
Як в небі демони джмеляттями** гудуть.

На натискай в комп*ютері пробільчик
Не_натискаєш?_-_от_тепер_хвалю.
Сідай_сюди,_дитиночку_на_стільчик_-
Компотику_в_тарілочку_наллю.

Ранок 2013 року

_____
* Виняток української мови, у слові "самохітттть" замість звичайного потроєного пишеться почетверенне "т".
** Як варіант - бджолиннями.