November 4, 2013
Дівчина Бихайло молода:
Серде - в грудях, вавки - на долонях.
Ти усім колись казали "да!",
як зістарілий зимовий сонях.

Всім казала "вип'єм за любов",
"мертвим і живим", без розподілу статі
Терпке лоно, задубілий плов
Леле, кунілінгуле, Праватті.

Як тунель двоколій молодий
Забува світити на приколі,
Зважила на мій кінець худий,
Десь у класі восьмому у школі.

Дівчина Бихайло молода,
Вічна нене, плонена ласко,
Ти колись мені казала "да!",
Як дивилась "надобронічказку".

Я пишу і капають в траву
Взлизані коровою каміння.
Сльози ревнощів, затиснуті в канву
Догоджать тобі загубленого вміння.

Так буває, спиш собі вночі
Бачиш сон, прокинешся уранці.
Підбираєш впомацьки ключі
Сну недопрожитого останця.

Там був я, здебільше ти була:
Сива мачуха та королева біла.
Позмахаймо крихти зі стола,
Так, як ти їх змахувать уміла.