Кохай їх, Соломіє, серед густих дібрів.
Як тіки сутеніє, кохай до самих брів.
Нехай лобки строкаті злягаються впітьмі.
Без розподілу статі привабливо пітні.
Немов згасає свічка від слова «колобок».
Ти, Соломія, - річка, а я в ній – поплавок.
Шпаклівка у коморі та зірджавілий цвіх.
Охелички* прозорі – все для твоїх утіх.
Кохай їх, Соломіє, досвідчених. Коли ж
Як хто того не вміє, я знаю – ти навчиш.
__________________
* Охелички – це такі штучки.
Немає коментарів:
Дописати коментар