Рука мене за бороду чіпа.
Ворони – бач – гніздяться на порозі
Дістала косу й молотком клепа
ver.1: прикмет предметників знетілені прогнози
ver.2: сама сліпа – стирчать із носу кози
ver.3: корова-ніч у камасутрі пози
ver.4: плюгава ніч в поезії і прозі
Машинку пральну, віддану у брухт,
Я наостанок стусану ногою.
Бо на столі ашанівський грейфрухт
Виблискує своєю кожурою.
Дельфіни в морі, точені хвости.
Давай-но далі пензлем малювати.
У світі будуть завжди мама, я і ти.
І завжди тато маму будуть мати.
Тендітний колір – в морі кораблю
Підошв згрубілих на твоєму лоні.
Виходить так, що я тебе люблю?
О, дівчино, що висить на пілоні.
Рад встретить вас за праздничным столом,
Укрывшись за лоскутным одеялом.
І далі відтепер шабат-шалом –
Мої вірші про потойбічне сало.
* - Несподіване кінчаття написане в парі з російськомовним колегою
Немає коментарів:
Дописати коментар