Я хочу прожити один
Стрімторч коротати віком.
Багато у мене дружин,
Та жодного чоловіка.
Всамтітно іти на базар
Всвійсмак купувать олію
Присутність людей тягар
Я всіх пожаліть не вмію.
Всесвіту скрізь болить –
Зорі, і ті зблукали
Спокуса себе втулить
Між яблуками та гілками.
Бентежні приходять думки:
Сховатись, вдягнутись в осінь
Чи гратися в залюбки,
Поки перший не скаже «Досить».
Вийдеш у темну ніч,
очі зі сну продрати,
чуєш як Лілу Стіч
знову почав кохати.
Я б їм усе віддав,
Здався напівдорозі.
Хай вони разом там,
де я один не в змозі.
Немає коментарів:
Дописати коментар